СТАРОЗБУР’ЇВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
ГОЛОПРИСТАНСЬКОГО РАЙОНУ
ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Восьма сесія сільської ради VII скликання

Р І Ш Е Н Н Я
від 14.07.2016 № 43
с.Стара Збур’ївка
Про місцеві податки та збори на території Старозбур’ївської сільської ради 2017 рік.

Відповідно до статей 26, 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 10, 12, розділів, XII, XIV Податкового кодексу України, пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014, № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", у зв’язку зі змінами в бюджетному та податковому законодавстві України та метою забезпечення наповнення сільського бюджету, сільська рада:

ВИРІШИЛА

1.
Встановити з 01.01.2017 року на території Старозбур`ївської сільської ради наступні ставки місцевих податків та зборів:
1)
Податок на майно, в частині:
-
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
-
транспортного податку;
-
земельного податку.
2)
Єдиний податок.
3)
Акцизний податок.
4)
Місцеві збори:
-
туристичний збір.
2.
Затвердити «Положення про порядок обчислення та надходження до сільського бюджету місцевих податків та зборів» (Додаток 1).
3.
Затвердити ставки місцевих податків та зборів на 2017 рік:
3.
1.
Ставки єдиного податку:
-
для фізичних осіб 1-ої групи, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торгівельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, та обсяг доходу яких протягом року не перевищує 300 тис. грн., дорівнює у розмірі 10 % від мінімальної заробітної плати;
-
для фізичних осіб 2-ої групи, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства. При цьому річний обсяг коштів не повинен перевищувати 1 млн. грн., а кількість залучених найманих працівників – 10 осіб, ставка єдиного податку становить 20 % від мінімальної заробітної плати;
для фізичних осіб 3-ої та 4-ої груп, які використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, є необмеженою та юридичні особи – об’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 млн. грн., для них розмір єдиного податку становитиме 3 % доходу, 5 % доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку
3.
2.
Ставку акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на території сільської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.
3.
3.
Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
3.
3.
1.
Для об’єктів житлової нерухомості, встановлюється у розмірі:
-
для квартир 0,05 відсотку розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного року за 1 кв. метр бази оподаткування.
-
для будинків 0,05 відсотку розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного року за 1 кв. метр бази оподаткування.
3.
3.
2.
Для об’єктів нежитлової нерухомості:
-
для супермаркетів, аптек, АЗС, об’єктів грального бізнесу – 2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного року за 1 кв. Метр бази оподаткування.
-
для інших об’єктів 2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного року за 1 кв. метр бази оподаткування.
3.
3.
3.
Звільнити від оподаткування об’єкти нежитлової нерухомості, в тому числі, їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб-платників податку, об’єкти присадибних будівель – допоміжних (нежитлових) приміщень, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бесідки.
3.
4.
Ставки транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
3.
5.
Ставки плати за землю в частині земельного податку:
3.
5.
1.
Встановити ставку земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі 2,0 відсотки їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – 1 відсоток їх нормативної грошової оцінки:
під житловим фондом до 0,25 га:
-
по зоні №1 - 12,67 грн.;
-
по зоні №5 - 10,35 грн.;
-
по зоні №2 - 11,86 грн.;
-
по зоні №3 - 11,74 грн.;
-
по зоні №4 - 10,46 грн.;
3.
5.
2.
Сільськогосподарські угіддя (рілля) – 3,13 грн. за 0,01 га
3.
5.
3.
Встановити ставку податку 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
3.
5.
4.
Встановити ставку земельного податку за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки(одиниці площі ріллі по області)
3.
6.
Туристичний збір
3.
6.
1.
Затвердити дію туристичного збору у розмірі 1 відсотка до бази справляння збору.

Сільський голова
В. В. Маруняк



Додаток 1
До рішення сесії сільської ради
№ 43 від 14.07.2016 р.

Положення
про порядок обчислення та надходження до сільського бюджету місцевих податків та зборів
Розділ I.
Податок на майно.
Податок на майно складається з:
1.
Податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
2.
Транспортного податку.
3.
Плати за землю.
Підрозділ 1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
1.
Платники податку
1.
1.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
1.
2.
Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а)
якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б)
якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в)
якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
2.
Об'єкт оподаткування
2.
1.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
2.
2.
Не є об'єктом оподаткування:
а)
об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б)
об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в)
будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г)
гуртожитки;
ґ)
житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням місцевої ради;
д)
об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;
е)
об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що проводять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є)
будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
ж)
будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
з)
об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.
3.
База оподаткування
3.
1.
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
3.
2.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
3.
3.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
4.
Пільги із сплати податку
4.
1.
База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а)
для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б)
для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на120 кв. метрів;
в)
для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Старозбур?ївська сільська рада може збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування встановлена цим пунктом.
Сільська рада до 1 лютого поточного року подає до відповідного контролюючого органу за місцем знаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до абзацу першого та другого цього підпункту.
5.
Ставка податку
Ставки податку для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, незалежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості, встановлюється за рішенням сільської ради в залежності від місця розташування ( зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі:
5.
1.
Для об’єктів житлової нерухомості, встановлюється у розмірі:
-
для квартир 0,05 відсотку розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного року за 1 кв. метр бази оподаткування.
-
для будинків 0,05 відсотку розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного року за 1 кв. метр бази оподаткування.
5.
2.
Для об’єктів нежитлової нерухомості:
-
для супермаркетів, аптек, АЗС, об’єктів грального бізнесу – 2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного року за 1 кв. Метр бази оподаткування.
-
для інших об’єктів 2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного року за 1 кв. метр бази оподаткування.
6.
Податковий період та порядок обчислення суми податку
6.
1.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
6.
2.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а)
за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 4.1. цього Положення, та пільги міської ради з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку;
б)
за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової та нежитлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 4.1. цього Положення та пільги міської ради з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку;
в)
за наявності у власності платника податку об'єктів житлової та нежитлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" пункту 4.1. цього Положення та Старозбур?ївської сільської ради з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку;
6.
3.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пунктом 6.2. та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
6.
4.
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
7.
Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком
7.
1.
У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
7.
2.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
8.
Порядок та строки сплати податку
8.
1.
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
8.
2.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:
а)
фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б)
юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Підрозділ 2. Транспортний податок
1.
Платники податку
1.
1.
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пункту 2.1 цього положення є об’єктами оподаткування.
2.
Об’єкт оподаткування
2.
1.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3 000 куб. см.
3.
База оподаткування
3.
1.
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1. Розділу ІІ цього Положення.
4.
Ставка податку
4.
1.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пункту 2.1.
5.
Податковий період
5.
1.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
6.
Строки сплати податку
6.
1.
Транспортний податок сплачується:
а)
фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б)
юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації"
6.
2.
Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України
Підрозділ 3. Плата за землю
Пільги щодо сплати земельного податку:
Від сплати податку звільняються юридичні особи:
-
санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
-
органи місцевого самоврядування,
-
дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту державної та комунальної форми власності, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком:
-
землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
-
земельні ділянки кладовищ;
-
земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.
Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
7.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Розрахунок земельного податку
I.
Економіко-планувальна зона №1.
-
розрахунок земельного податку під житловою забудовою:
44,21грн. (вартість 1 кв.м. землі) х 1,433 (коефіцієнт індексації 2015р.) = 63,35 грн. х 2,0%=126,70(12,67 за одну сотку);
II.
Економіко-планувальна зона №2.
-
розрахунок земельного податку під житловою забудовою:
41,37грн. (вартість 1 кв.м. землі) х 1,433 (коефіцієнт індексації 2015р.) = 59,28 грн. х 2,0%=118,60 (11,86 за одну сотку);
III.
Економіко-планувальна зона №3.
-
розрахунок земельного податку під житловою забудовою:
40,97грн. (вартість 1 кв.м. землі) х 1,433 (коефіцієнт індексації 2015р.) = 58,71 грн. х 2,0%=117,40 (11,74 за одну сотку);
IV.
Економіко-планувальна зона №4.
-
розрахунок земельного податку під житловою забудовою:
36,50 грн. (вартість 1 кв.м. землі) х 1,433 (коефіцієнт індексації 2015р.) = 52,30 грн. х 2,0%=104,6 (10,46 за одну сотку);
V.
Економіко-планувальна зона №5.
-
розрахунок земельного податку під житловою забудовою:
36,10 грн. (вартість 1 кв.м. землі) х 1,433 (коефіцієнт індексації 2015р.) = 51,73 грн. х 2,0%=103,5 (10,35 за одну сотку);
Рілля: 26117грн/га х 1,20(коефіцієнт індексації 2015р =31340,4 х 1% = 3,13 гр. ( за одну сотку);
Розділ II.
Єдиний податок.
1.
Загальні положення
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Єдиний податок є місцевим податком і впроваджується на підставі пункту 24 частини 1статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», відповідно до пункту 10.1.3 статті 10, підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України та згідно Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.”
2.
Платники збору
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1)
перша група
-
фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень;
2)
друга група
-
фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
-
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
-
обсяг доходу не перевищує 1500 000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;
3)
третя група
-
фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
-
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, є необмеженою та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.
4)
четверта група
-
сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітній) період дорівнює або перевищує 75 відсотків.
При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене Податковим Кодексом.
Не можуть бути платниками єдиного податку:
-
суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:
1)
діяльність з організації, проведення азартних ігор;
2)
обмін іноземної валюти;
3)
виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
4)
видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;
5)
видобуток, реалізацію корисних копалин;
6)
діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування" ( 85/96-ВР ), сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;
7)
діяльність з управління підприємствами;
8)
діяльність з надання послуг пошти та зв'язку;
9)
діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10)
діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.
-
фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005) ( va375202-05 ), діяльність у сфері аудиту;
-
фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
-
страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
-
суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;
-
представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
-
фізичні та юридичні особи - нерезиденти;
-
суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:
1)
виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;
2)
послуги з ремонту взуття;
3)
виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;
4)
виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;
5)
виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;
6)
виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;
7)
виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;
8)
виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;
9)
додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;
10)
послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;
11)
виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;
12)
послуги з ремонту трикотажних виробів;
13)
виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;
14)
послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;
15)
виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;
16)
послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;
17)
виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;
18)
послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;
19)
виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;
20)
технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;
21)
послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;
22)
послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
23)
послуги з ремонту годинників;
24)
послуги з ремонту велосипедів;
25)
послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;
26)
виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;
27)
послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;
28)
виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;
29)
послуги з ремонту ювелірних виробів;
30)
прокат речей особистого користування та побутових товарів;
31)
послуги з виконання фоторобіт;
32)
послуги з оброблення плівок;
33)
послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;
34)
послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;
35)
вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;
36)
послуги перукарень;
37)
ритуальні послуги;
38)
послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;
39)
послуги домашньої прислуги;
40)
послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.
3.
Ставки та порядок обчислення податку
Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються з розрахунку на календарний місяць:
1)
для першої групи платників єдиного податку - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2)
для другої групи платників єдиного податку - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відсоткова ставка єдиного податку для третьої і четвертої груп платників єдиного податку встановлюється у розмірі:
1)
3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
2)
5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп у розмірі 15 відсотків:
1)
до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу;
2)
до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3)
до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;
4)
до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Ставки єдиного податку для платників четвертої групи встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 Податкового кодексу:
1)
до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу;
2)
до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;
3)
до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.
Ставки, встановлені пунктами 293.3-293.5 цієї статті, застосовуються з урахуванням таких особливостей:
1)
платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
2)
платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
3)
платники єдиного податку третьої і четвертої груп, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків (для платників третьої групи), а платники єдиного податку четвертої групи - у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом;
4)
ставка єдиного податку, визначена для третьої і четвертої груп у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:
а)
суб'єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;
б)
платником єдиного податку, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка;
в)
суб'єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;
г)
платником єдиного податку, що застосовує ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі постачання ним послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і якщо обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує обсяг 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V цього Кодексу, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;
5)
у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового Кодексу, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.
4.
Строк та порядок сплати єдиного податку
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У разі якщо сільська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового Кодексу.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Платники єдиного податку третьої і четвертої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Суми єдиного податку, сплачені шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, відповідно, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому цим Кодексом.
Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.
5.
Строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку
Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються Міністерством фінансів України.
Платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені Міністерством фінансів України.
Платники єдиного податку четвертої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пункту 44.2 статті 44 Податкового Кодексу.
Платники єдиного податку першої групи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 Податкового Кодексу.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Платники єдиного податку другої - четвертої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси.
Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених пунктом 291.4 статті 291 Податкового Кодексу, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 296.5.1-296.5.5 цієї статті.
Платники єдиного податку першої групи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої групи, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними цієї главою, авансові внески, встановлені пунктом 295.1 статті 295 Податкового Кодексу.
Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:
1)
щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 Податкового Кодексу;
2)
обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;
3)
обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).
Платники єдиного податку третьої групи у податковій декларації окремо відображають:
1)
обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;
2)
обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).
Платники єдиного податку четвертої групи у податковій декларації окремо відображають:
1)
обсяг доходу, оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою пунктом 293.3 статті 293 цього Кодексу;
2)
обсяг доходу, оподаткований за подвійною ставкою, встановленою пунктом 293.3 статті 293 цього Кодексу (у разі перевищення обсягу доходу).
У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.
Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.
При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.
Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 цієї статті. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому цим Кодексом.
Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до органу державної податкової служби податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.
Така податкова декларація складається з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 цієї статті та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.
Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених пунктами 296.2 і 296.3 цієї статті, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.
Платники єдиного податку першої - третьої груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
6.
Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку
Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
1)
податку на прибуток підприємств;
2)
податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою;
3)
податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу;
4)
земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;
5)
збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
6)
збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж вище зазначені, здійснюються платниками єдиного податку в порядку та розмірах, встановлених цим Кодексом.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Розділ III.
Акцизний податок.
1.
Платники податку
Платниками податку є особи - суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів.
2.
Об'єкти оподаткування
Об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
3.
База оподаткування
Базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.
До підакцизних товарів належать:
спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне;
автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
електрична енергія.
4.
Ставки податку
Для підакцизних товарів, реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, ставки податку встановлюються за рішенням сільської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.
5.
Податковий період та строк сплати
Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, є дата надходження оплати за проданий товар.
Суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.
Особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.
Розділ IV.
Туристичний збір.
1.
Загальні положення
1.
1.
Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету
1.
Платники податку
2.
1.
Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення селищної ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
2.
2.
Платниками збору не можуть бути особи, які:
а)
постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;
б)
особи, які прибули у відрядження;
в)
інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
г)
ветерани війни;
ґ)
учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
д)
особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
е)
діти віком до 18 років;
є)
дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.
1.
Ставка податку
3.
1.
Ставка встановлюється у розмірі 1 відсотка до бази справляння збору, визначеної Розділом ІV.
1.
База оподаткування
4.
1.
Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених пунктом 5.1 цього положення, за вирахуванням податку на додану вартість.
4.
2.
До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.
4.
1.
Згідно з рішенням селищної ради справляння збору може здійснюватися:
а)
адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б)
квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в)
юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
1.
Особливості справляння збору
5.
1.
Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
1.
Податковий період
6.
1.
Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.
6.
2.
Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.
6.
3.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Секретар сесії
О. В. Расторгуєва




Херсонский ТОП Hosting Ukraine
Стара Збур'ївка © 2011 - 2018